Соціальна ситуація розвитку в старшому шкільному віці
зумовлена особливостями перебування учня на порозі самостійного життя,
необхідністю особистісного і професійного самовизначення, вибору життєвого
шляху. Психологічним центром ситуації розвитку старшокласників стає вибір
професії, внаслідок чого у них формується своєрідна внутрішня позиція.
Своєрідність її зумовлена зорієнтованістю у майбутнє, сприйняттям теперішнього
крізь призму цієї основної спрямованості особистості.
Суттєвою особливістю внутрішньої особистісної позиції
старшокласника є зміна характеру потреб, які з безпосередніх перетворюються на
опосередковані, усвідомлені та довільні. Учень може керувати своїми потребами і
прагненнями, складати життєві плани, що засвідчує досить високий рівень
особистісного і соціального розвитку.
На цьому віковому етапі відбувається формування механізму
цілетворення, основними проявами якого є наявність у людини певного задуму,
плану життя, життєвої мети, проекту цілі, загального досвіду свого буття. Цей
механізм пов'язаний із прагненням і здатністю старшокласника здійснювати
самопроекцію на майбутнє. Йдеться про його прагнення і здатність ставити
конкретні цілі, переносити себе в майбутнє, вибудовувати своє реальне життя з
проекцією на майбутнє.
Нова внутрішня позиція учня старших класів змінює
важливість для нього змісту, мети і завдань навчання. Він оцінює своє навчання
з огляду на його значущість для власного майбутнього, особливо для вибору
професії.
Соціальна позиція юнаків і дівчат зорієнтована на
здобуття статусу самостійної дорослої людини. У зв'язку з цим старшокласники
виявляють підвищений інтерес до способу життя дорослих, що сприяє їх життєвому
і професійному самовизначенню. Розширюється коло їх дружнього спілкування з
однолітками за одночасного підвищення, порівняно з підлітками, вибірковості
осо-бистісних контактів і уподобань.
Що впливає на вибір професії
Вибір
професії. Яким глибоким змістом переповнене це, здавалося б, звичне словосполучення,
скільки в ньому приховано емоцій, тривог, сподівань. Адже це не лише вдале чи
невдале рішення юності, а й подальша доля людини, активне, творче, радісне
життя або ж пасивне збайдужіле існування; насамкінець, вдалий вибір професії –
одна з головних складових і умов людського щастя, усвідомлення своєї
потрібності в соціумі. Слід зазначити, що процес професійного самовизначення є
досить складним, на нього здійснюють вплив різні фактори. Російський вчений
Євгеній Олександрович Климов, котрий зробив великий внесок у дослідження світу
професій та професійного самовизначення людей, пропонує вісім основних
факторів, які впливають на вибір людиною професії:
1) позиція
батьків, старших членів сім'ї. Дуже часто батьки надають дитині повну свободу
вибору, вимагаючи тим самим від неї самостійності, відповідальності,
ініціативи.
2) позиція
друзів. Дружні відносини старшокласників є досить міцними і вплив їх на вибір
професії не виключено.
3) позиція
шкільних педагогів. Кожен учитель, спостерігаючи за поводженням учня під час
навчального процесу, аналізує його інтереси, схильності, напрямки мислення і
звісно може дати дуже цінну пораду.
4) особисті
професійні плани. Під планами у цьому випадку маються на увазі уявлення про
етапи освоєння професії, засоби потрібні для цього.
5) здібності.
Це індивідуальні психологічні особливості людини, що проявляються в трудовій
або іншій діяльності і є умовою успішності її здійснення.
6) рівень
домагань на суспільне визнання. Плануючи власний трудовий шлях, дуже важливо подбати
про реалістичність своїх домагань. Невідповідність внутрішніх образів людини
життєвим реаліям неминуче призведе до розчарування;
7)
інформованість про професії. Важливо подбати про те, щоб відомості, котрі
здобуваються людиною, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими,
неповними, однобічними.
8)
схильності. Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається
більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.
Значну роль у
виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність
різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними
факторами. Можна образно описати, що люди холеричного темпераменту більше
придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки - для організаторської
діяльності, меланхоліки - для творчої діяльності в науці й мистецтві,
флегматики - для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не
останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка
особистості.
Етапи
формування професійних намірів школярів
Важливим
моментом у профорієнтаційній роботі з учнями є те, що нерідко проблема вибору
професії в момент завершення шкільного утворення як би не встає перед учнями.
Причин такої ситуації трохи; почасти вони обумовлені особливостями процесу
професійного самовизначення. Цей процес проходить кілька стадій, що є прямим
відображенням процесу формування самосвідомості особистості.
На 1 стадії
(4-11 років) визначальним фактором професійної орієнтації дитини є його фантазії.
Доцільним є заняття по розвитку уяви за допомогою малювання, ліплення,
конструювання і т.д. У цей момент розвитку необхідні організація і проведення
комплексних занять по формуванню особистості через світ фантазії дитини.
На 2 стадії
(11 -14 років) важливим аспектом у професійній орієнтації дитини є його
інтереси. Ця стадія зв'язана вже з реальними пробами власних можливостей, з
активною цілеспрямованою діяльністю в пізнанні навколишнього середовища і
самопізнанні. Самопізнання — основа розвитку самосвідомості підлітка. Від
наївного нерозуміння у відношенні самого себе підліток приходить до усе більш
заглибленого самопізнання, що з'єднується потім з усе більш визначеною, а іноді
і різко коливною самооцінкою.
Для старших
класів, що учаться, доцільне введення в шкільну програму спецкурсу,
орієнтованого на профорієнтаційне самовизначення учнів.
Виходячи з
перерахованих проблем, мабуть, що психолого-педагогічний супровід професійного
самовизначення підлітка одна з найважливіших задач навчально-виховного процесу.
I етап -
рішення необхідності вибору професії
Перше, на що
варто звернути увагу батьків і вчителів,— на з'ясування бачення вибору професії
тому, хто бере участь у її рішенні і, узагалі, чи усвідомлюється проблема сама
по собі.
Часто гіркі
розчарування осягають і молодих людей, і їхніх порадників, коли професійне
самовизначення фактично підмінюється самовизначенням у соціальному плані. У
цьому випадку замість вирішення проблеми вибору професії вирішують проблему
вибору навчального закладу.
II етап - хто
повинний вибирати підлітку професію
Постановка
проблеми вибору професії є не єдиним джерелом утруднень. З теорії ухвалення
рішення відомо, що істотний етап — визначення того, хто відповідальний за
ухвалення рішення, хто правомірний у вирішенні конкретної проблеми. У
розглянутому контексті це питання стоїть дуже гостро. Хто може, і хто повинний
приймати рішення в ситуації вибору професії?
Основним у
своєчасній профорієнтації є теза про особливу роль активності оптанта (того,
хто вибирає професію) у процесі профорієнтації. У профорієнтаційній роботі усе
орієнтовано на спонукання активного відношення самого підлітка, як до самої
проблеми, так і до дозволу основних етапів при виборі професії.
Пильна увага
до проблеми самооцінки суб'єкта, що як учиться, ухвалення рішення дозволяє
індивідуалізувати профорієнтаційне взаємодія, а також більш правильно
здійснювати формування в підлітка ціннісного відношення до власної активності в
рамках професійного самовизначення.
ІІІ етап -
збір інформації при виборі професії
Одним з
основних етапів ухвалення рішення є збір необхідної інформації про бажану
професію. Тут необхідно використовувати нове для багатьох поняття «проблемна
ситуація». У чому суть цього поняття? В узагальненому виді можна вважати, що
проблемна ситуація виникає в тих випадках, коли підліток приймає на себе
рішення задачі, для виконання якої необхідно або вишукування необхідної
інформації про професію, або вироблення нових способів діяльності.
Побудова
образа професії. Концепція бачення проблеми
Підлітки, як
і батьки, часто не інформовані про ті істотні моменти, що визначають згодом
ступінь професійної, а часом і соціальної адаптації молодої людини. Що ж являє
собою проблемна ситуація у відношенні задачі вибору професії? Академік Е. А.
Климов виділяє наступні компоненти, істотні в ситуації вибору професії:
-
інформованість підлітка;
- схильності;
здатності;
- визначені
відносини з родичами, зв'язані з професійним майбутнім;
- визначені
відносини з однолітками, зв'язані з професійним майбутнім;
- визначені відносини
з людьми, що представляють інтереси суспільства у відношенні професіоналізації
молоді;
- рівень
домагань;
- особистий
професійний план.
Таким чином,
для адекватного вибору професії підліток і обличчя, його
що опікують,
повинні мати інформацію, як можна більш що повно відбиває зазначені фактори.
Важливим
моментом для формування адекватної інформаційної моделі проблемної ситуації, що
виникає в зв'язку з вибором професії, є формування повноцінної орієнтованої
основи для вибору професії. Найчастіше на питання про те, як можна
класифікувати професії, підлітки виділяють лише тільки професії розумової і
фізичної праці. Відправним моментом для формування повноцінної орієнтованої
основи аналізу професії є класифікація професій, запропонована Е. А. Климов.
Першою
підставою, чи істотною ознакою, професійної діяльності вважають предмет праці,
тобто те, на що спрямовано діяльність людини. У зв'язку з цим виділяють п'ять
типів професій.
I. Професії
типу «людина — природа». Предмет праці — рослини, тварини, мікроорганізми; це —
біономічної професії.
II. Професії
типу «людина — техніка». Предмет праці — технічні системи, речовинні об'єкти,
матеріали, види енергії; це — технономічні професії.
III. Професії
типу«людина — людина». Предмет праці — групи, колективи, люди; це —
соціономічні професії.
IV. Професії
типу «людина — знак». Предмет праці — умовні знаки, коди, природні мови; це —
сигнономічні професії.
V. Професії
типу «людина — художній образ». Предмет праці — художні образи; це —
артономічні професії.
Однак на професії
можна дивитися і з іншого погляду: орієнтуючись на те, які дії переважають при
виконанні трудових операцій. У зв'язку з цим виділяють: гностичні, перетворюючі
і пошукові професії.
Для
гностичних професій характерна перевага пізнавальних, гностичних дій. Це дії по
сприйняттю деяких ознак, їхньої диференціації, по уявному перетворенню об'єкта,
включаючи міркування, умовиводу. До таких професій можна віднести професії
лаборантів, сортувальниць, інспекторів.
Під
перетворюючими професіями розуміють будь-як впливи на предмет праці (будь те
річ, чи енергія інформація) з метою зміни його властивостей.
Головна
відмітна риса пошукової професій — необхідність при рішенні конкретної задачі
здійснювати оперативно-практичний пошук. До цього типу можна віднести професію
розмітника, розкрійника.
Професії
можуть розрізнятися в залежності від умов праці. За цією ознакою виділяють
чотири групи професій: професії, представники яких трудяться в звичайних
побутових умовах; праця на відкритому повітрі; праця в незвичайних умовах (у
гарячих цехах, на висоті, під землею); праця з підвищеною моральною
відповідальністю за здоров'я людей, матеріальні цінності.
Можливе
виділення і груп професій у залежності від характеристики знарядь праці. У
зв'язку з цим виділяють професії ручної праці, машинно-ручної праці, з
використанням автоматизованих і автоматичних систем, професії з перевагою
функціональних знарядь праці.
Знайомство
учнів, викладачів, батьків із професіями дозволяє їм із усією повнотою
освоювати інформацію щодо процесу праці в кожній професії.
З врахування
цього можливе більш точне формулювання загальних вимог підлітка до майбутньої
професії, а також своєрідна прикидка власних можливостей у зв'язку з вимогами,
пропонованими різними групами професій до людини.
Складності самосприйняття
і вибір професії
Незважаючи на
те, що підліток може бути досить повно орієнтований у світі професій і в нього
відсутні суб'єктивні розбіжності між оцінками значущості і надійності
інформації про сферу праці з її щирою цінністю, проте він може зробити помилку
при виборі професії. Визначені складності тут позв'язані з труднощами
самооцінки, самосприйняття підлітком власних особливостей. Складним для
підлітка виявляється правильне усвідомлення власних інтересів і схильностей,
того, що на суб'єктивному рівні досить чітко зв'язано з позитивними
переживаннями, досить яскраво позитивно пофарбовано.
При
здійсненні профорієнтаційної роботи варто пам'ятати, що прийнято розрізняти
інтереси і схильності. Ці явища не тотожні, хоча між ними існує визначений взаємозв'язок.
Інтерес може стати джерелом формування різних нахилів. Наприклад, багато людей
люблять музику, цікавляться нею. Однак, одні схильні до виконавської
діяльності, інші — до мистецтвознавчого, треті — до педагогічного. Гарні
виконавці не завжди бувають гарними педагогами. Фізик-теоретик,
фізик-експериментатор, викладач фізики — усі вони, безсумнівно, цікавляться
фізикою. Але їхня діяльність і схильності різні.
Таким чином,
допомагаючи усвідомити підлітку сферу його інтересів, необхідно звертати увага
і на ту діяльність, що у рамках виявленого інтересу краще дається підлітку, у
більшому ступені для нього позитивно емоційно пофарбована.
Інтереси
можуть бути дуже динамічними, мінливими. У ході формування особистості вони так
само можуть розвиватися, поглиблюватися, збагачуватися, як і підмінюватися
іншими. Схильності — більш стабільні утворення, вони в більшій мірі
відображають здатності людини.
І батьки, і
педагоги намагаються допомогти підлітку усвідомити себе. Для цього вони
використовують різні способи: часто пропонують підліткам ознайомитися зі
спеціальною літературою на вибір професії, журнальними статтями з описом
особливостей особистості людини, самі характеризують особистість підлітка,
фіксують увага підлітка на тих чи інших проявах його індивідуальності,
консультують дитину з психологом.
Природно, що
усвідомлення особливостей власної особистості викликає в підлітка утруднення.
Складності самосприйняття збільшуються для підлітків відсутністю в них
повноцінного понятійного апарата, необхідного для самопізнання на рівні, що
відрізняється від повсякденної свідомості. Це свідчить про необхідність
поглибленого знайомства підлітків з основними поняттями, використовуваними в
літературі з питань вибору професії, тому що інтуїтивне освоєння підлітками їхнього
змісту чревате прикрими непорозуміннями при наступному застосуванні. І тут
неоціненна роль спецкурсів по психології для підлітків і юнаків.
5.
Узагальнене уявлення про обирану професію
Різноманітна
інформація, зібрана учнем, про різні аспекти трудової діяльності дозволяє
підліткам і їхнім вихователям виявити, краще усвідомити особливості професії в
тому чи іншому конкретному випадку. Природно, що вибір професії, виявлення її
особливостей, відповідність внутрішньому бажанню — досить складний і тривалий процес.
При цьому типові помилки багато в чому можуть бути пов'язані з недостатнім
рівнем критичності підлітка. Низький рівень критичності (якщо він
спостерігається в підлітка) не дозволяє йому в повному обсязі виявити і дати
об'єктивну характеристику власного ставлення. На цьому тлі бачення проблеми як
би спрощується, а до варіантів можливих рішень ставляться поверхневі вимоги.
При побудові
планів одержання професійного утворення необхідно орієнтувати підлітків на
глибокий аналіз їхньої реальної ситуації, формувати в них реалістичні чекання у
відношенні можливості задоволення найбільш важливих потреб молодої людини на
різних етапах професійного становлення. Соціологи виявили, що в дівчат у цілому
більш ідеалізоване, чим у юнаків, уявлення про сферу праці. Наступний життєвий
досвід, зміна демографічного статусу помітно змінюють оцінки багатьох професій.
Профілактика наступних розчарувань складається у формуванні правильних уявлень
про професію на ранніх етапах вибору трудового шляху.
Зразкова
схема вивчення обраної професії по аспектах:
1. Загальні
зведення про професію:
- значення і
поширення професії на ринку праці;
- перспективи
розвитку професії, її соціально-суспільна значимість.
2.
Характеристика процесу праці:
- сфера
(область) діяльності;
- основні професійні
обов'язки фахівця, робочі операції;
- робоча
поза, засоби праці, пристосування, інструменти;
Комментариев нет:
Отправить комментарий