24. Значення раннього дитинства для розвитку особистості

Ранній вік — це період швидкого формування усіх властивих людині психофізіологічних процесів. Своєтимчасово почате і правильно здійснюване виховання дітей раннього віку є важливою умовою їх повноцінного розвитку.

Для фізичного і нервово-психічного розвитку дітей пер­вых двох років життя характерний швидкий темп. В цей період інтенсивно збільшується ріст і вага дитини (особливо на пер­вом року), посилено розвиваються усі функції організму. До року дитина опановує самостійну ходьбу. На другому і третьому році життя його основні рухи удосконалюють­ця, він починає координувати свою рухову активність з оточенням. 

Великі успіхи робить дитина в оволодінні рідною мовою. У перші роки життя особливо великий взаємозв'язок физи­ческого і психічного розвитку. Міцний, фізично полноцен­ный дитина не лише менше схильна до захворювань, але і краще розвивається психічно. В той же час веселі, подвиж­ные, активні діти фізично витриваліші. Незначні порушення в стані здоров'я викликають зміни в їх про­щем самопочутті — вони стають дратівливими і в'ялі­мі, погано грають, швидко стомлюються. У ранньому віці діти відрізняються більшою нестійкий­стью емоційного стану. Забезпечення позитивного емоційного стану дітей, їх урівноваженого поведе­ния, охорона нервової системи, попередження стомлення — важливі завдання педагогіки раннього дитинства.. 

Перевиховання — справа украй складне і шкідливе для діяльності нервової системи. Тому необхідно буквально з моменту народження дитини забезпечити його правильне виховання. Результати цілеспрямованого виховання проявляються вже в два місяці: малюк засинає, пробуджується, випробовує по­требность в їжі в строго певний час; що виспався і ситий, він спокійний, при спілкуванні з дорослими проявляє радість. Маючи високу пластичність функцій мозку і психіки, дитина має великі потенційні можливості розвитку, реалізація яких залежить від безпосереднього впливу ок­ружающих дорослих, від виховання і навчання. 

Одно з умов своєчасного і повноцінного розвитку дітей — їх гарний, урівноважений настрій.. У утримування виховної роботи на цьому віковому етапі дитинства входять наступні розділи: дотримання встановленого для дітей раннього віку ре­жиму дня, т. е. вірний розподіл протягом доби і чітка послідовність сну, годування, пильнування, зміна разів­ных видів діяльності; правильне проведення режимних процесів : годування, гігієнічного відходу, укладення спати, обливання та ін.; проведення індивідуальних і групових занять, ігор, разів­потягів; створення умов для активної і різноманітної самостоя­тільній діяльності дітей. 

Успішне здійснення завдань виховної роботи зави­сит від педагогічно обгрунтованого вибору її форм і методів, від правильної організації усього життя дітей. У перші роки життя важливо забезпечити фізичне, умствен­ное, моральний і естетичний розвиток дітей. Але містячи­ние, прийоми і методи реалізації цих завдань інші, чим в роботі з дітьми дошкільного віку. Вони визначаються віковими особливостями малюків. 

Велике значення у вихованні здорових і добре розвинених дітей має правильна організація їх життя в період привыка­ния (адаптації) до дитячої установи. Процес звикання до нових умов важкий для нервової системи дитини, що формується. У цей період необхідно забезпечити єдність воспита­тільних прийомів, використовуваних в сім'ї і дитячій установі.