В системі початкової освіти України відбуваються серйозні
перетворення. Початкова школа перейшла на чотирирічне навчання. До
першого класу прийшли шестирічні діти. Психологами встановлено, що вік від 6 до
7 років є перехідним між дошкільним і молодшим шкільним періодами. Важлива роль
дошкільного періоду полягає в досягненні дитиною соціальної зрілості. З
приходом до школи змінюється провідна діяльність шестирічного школяра – тепер
праця, гра, творчість підпорядковані навчанню.
Робота з
шестирічними дітьми передбачає обов’язкове врахування фізіологічних та
психологічних особливостей. Деякі з психологічних особливостей маленьких учнів
сприяють організації навчального процесу в першому класі, а інші – ускладнюють
її. Залежно від характеру впливу цих особливостей на процес засвоєння
першокласниками навчального змісту і норм шкільного життя їх можна розподілити
на дві групи.
До першої групи
належать психологічні особливості шестирічних першокласників, на які педагог
може спиратись під час організації навчального процесу. У свідомості
шестирічного учня складається ієрархія мотивів. При цьому одним з основних стає
мотив встановлення і збереження добрих стосунків із дорослими та іншими дітьми.
Учень прагне до визнання з боку дорослого і намагається гарними вчинками
заслужити це визнання. Маленький школяр набагато швидше відгукується на
прохання і побажання педагога, ніж на жорсткі умови. Власне шкільні норми
поведінки ( необхідність піднімати руку на уроці, вставати для відповіді і т.
д.) першокласникові краще пропонувати спочатку у вигляді гри за шкільними правилами.
Шестирічний
учень ініціативний, намагається відшукати межі для “можна” та “не можна” в
поведінці. Для першокласника дуже важливо побачити результати власного
зростання як школяра. Маленький школяр прагне все пояснити, прокоментувати,
показати, йому подобається запитувати і дізнаватися нове. Першокласник здатний
достатньо довго утримувати увагу на тих об’єктах, які йому цікаві.
У другій групі
перелічені психологічні особливості шестирічних першокласників, які ускладнюють
процес засвоєння ними нового предметного змісту і прийняття норм шкільного
життя. Шестирічний учень не може прийняти та засвоїти всі норми шкільної
поведінки, часто порушує межі норм. У першокласника знання норм поведінки і
оцінка себе відповідно до цих норм часто не збігаються. Маленький школяр прагне
в усьому бути першим, але не може при цьому адекватно оцінити свої уміння. Він
часто відчуває труднощі у взаємодії з однолітками. Емоційно важко сприймає
власні невдачі, але виявляє ініціативу в критиці однолітків.
Психологи
(Л.А.Венгер, Я.Л. Коломенський, В.С. Мухіна) у своїх працях розкривають
характерні особливості дітей шестирічного віку
1. У дітей цього
віку достатньо розвинене мовлення
2. Для них
характерна пізнавальна активність.
3. У шести річок
переважає недовільна увага, хоча вони можуть і довільно регулювати свою
поведінку, зосереджувати увагу на тому, що їх приваблює.
4. Це час
інтенсивного розвитку пам’яті.
5. Шестирічки –
і реалісти, і фантазери. Їхня уява має велику варіативність та відіграє важливу
роль.
6. Діти дуже
довірливі. Мають почуття сорому, гордості. Їхня внутрішня позиція у ставленні
до себе: “Я – хороший”.
7. Прагнення до
позитивних взаємин із дорослими організовує поведінку дітей-шестирічок. Бажання
заслужити схвалення дорослих і симпатію товаришів є одним із основних мотивів
поведінки.
8. У шестирічок
почуття переважають над розумом. Їхнє життя це постійні хвилювання з кожного
приводу.
9. Дітям цього
віку не вистачає сили волі. Мотиви “хочу” і “потрібно” вступають у
суперечність. Щоб зберегти гарні стосунки з дорослими, дитина інколи обманює.
10. Працездатність у шестирічок є невеликою,
тому для них необхідно створити особливий режим праці і відпочинку,
використовувати індивідуальний підхід, постійний медичний нагляд. Особливо
негативно впливають на працездатність шестирічок шум і галас.
11. Діти з готовністю виконують вимоги вчителя.
Тому потрібно, щоб педагогічний вплив був спрямований на виховання моральних
якостей особливості дитини.
12. Адаптація до нових умов – складний період
для малюків. Вони напружені психологічно і фізично.
13. За даними досліджень, для шестирічок із
нормальним розвитком характерною є висока розумова активність. Проте майже у
кожному класі зустрічаються діти із затримкою розумового розвитку. З ними
необхідно багато працювати і не ототожнювати їх із категорією розумово
відсталих дітей.
14. Шестирічки люблять веселитися і пустувати.
Це їхній природний стан.
15. Є категорія дітей із невротизмом, неврозом,
неврозом страху, неврозом нав’язливих станів, неврозом нетримання сечі (енурез),
заїканням. Тільки особлива турбота вчителя, доброзичливий стиль спілкування з
цими дітьми в колективі сприятиме попередженню та подоланню їхніх негативних
психічних станів.
16. У цьому віці вже є лідери: справжні і
неформальні. Вчителеві дуже важливо спрямувати дітей до справжнього лідера.
17. Звісно, велике значення для розвитку
шестирічок має навчання, але особливе місце в їхньому житті посідає гра.
Усвідомлену мету шестирічкам найлегше побачити у процесі гри, Ставлення до гри
і правила гри є у цьому віці своєрідною школою соціальних відносин. Гра
розвиває здібності дітей аналізувати свої дії, вчинки, мотиви, а також
співвідносити їх з діями, вчинками та мотивами інших людей.
Важливе значення
для забезпечення особистісно орієнтованого виховання школярів, для розвитку
самоповаги у шестирічок має знання ними своїх прав. На жаль, у шкільній
практиці цьому важливому аспекту виховання приділяється недостатньо уваги.
Учитель разом із дітьми може сформулювати ці права. Це такі як:
- право на повагу і ввічливе ставлення до себе
- право на самостійність у виконання завдань
учителя
- право на відпочинок на уроці і на перерві
- право на гру, фантазію
- право на любов дорослих
- право на захищеність від негативних впливів
- право на отримання відповіді дорослих на всі
свої запитання
- право звернутися за допомогою до дорослих
- право отримати похвалу за добрі справи
- право не бути покараним фізично
Комментариев нет:
Отправить комментарий